Блог вчителя математики Кальки Ірини Василівни: Проектні технології

Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою методу проектів

Людина починається там і тоді,

де і коли вона починає мислити проектно

Н.Маслова

Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликана особистіснозорієнтована парадигма сучасної освіти. Однією із технологій, яка набула поширення у шкільній освіті, є проектна технологія або метод проектів, який вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Ідеї проектування знаходимо ще в давньогрецькій культурі в філософії Сократа, Платона, Аристотеля, у східного філософа Ібн Сіни (Авіценни).

Як педагогічний метод, проект виник у першій чверті ХХ сторіччя в США. Його називали також методом проблем і пов'язували з ідеями вільного виховання у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В.Х. Кілпартиком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, пов'язуючи з його особистим інтересом саме в цьому знанні. На думку американського педагога, освіта повинна давати не тільки знання, які знадобляться у майбутньому дорослій людині, але також знання, вміння та навички, здатні вже сьогодні допомогти дитині в рішенні її істотних життєвих проблем.

Сьогодні ми повертаємося до методу проектів у освіті на новому етапі. І якщо до середини ХХ століття проектування використовувалося переважно в технічних галузях знань, то в наш час широко застосовується й у гуманітарній сфері.

Окремі питання проектної діяльності відображено в дослідженнях сучасних українських вчених (І. Єрмаков, М. Елькін, О. Коберник, С. Ящук, А. Цимбалару), дослідників близького зарубіжжя (П. Лернер, М.Б. Павлова, Ю.Л. Хотунцев, Є. Полат, М. Епштейн, Т. Гречухіна, І. Зимня, М.Б.Романовська тощо) і зарубіжних науковців (Дж. Джонсон, А. Флітнер, П. Фрейре, Д. Хопкінз, Дж. Пітт та ін.).

Враховуючи широке розповсюдження на практиці проектної технології навчання, варто окреслити основні поняття, ознаки даної технології.

Слово «проект» запозичене з латинської й походить від слова «рroectus», яке буквально означає «кинутий уперед» . У сучасному розумінні проект — це намір, який буде здійснено в майбутньому.

Проект — сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного/практичного продукту.

Часто ототожнюють два різних види діяльності — проектування й дослідження. Дослідження виявляє те, що вже існує, проектна діяльність створює новий продукт. Тобто проектування передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив — спроектував — здійснив).

Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості в процесі своєї праці? Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Цілі і завдання проектної технології:

• не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань;

• сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;

• прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору,висування гіпотез, уміння робити висновки.

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту, яку можуть запропонувати як вчителі так і самі учні.

Є різноманітні класифікації проектів, проте найпопулярнішою є наступна:

1.Творчі проекти. Не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо.

2.Ігрові проекти. Учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Ступінь творчості учнів дуже висока, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

3.Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, в тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

4.Практико-орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

5.Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта,завдання і методів, визначення методології дослідження, висування гіпотез розв’язання проблеми і намічання шляхів її розв’язання.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Проектна технологія використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу.

Попри існування різноманітних наукових обґрунтувань проектної технології навчання, багато науковців пропонує наступний алгоритм роботи над проектом:

Етапи проектування Діяльність учасників.

Організація проекту Визначення теми і мети проекту.

Формулювання проблеми.

Гіпотези щодо її розв’язання.

Планування діяльності в проекті Визначення джерел інформації.

Опис бажаних кінцевих результатів.

Розподіл завдань.

Дослідження теми проекту Збір необхідної інформації.

Аналіз зібраної інформації.

Висновки. Пропозиції.

Результати Оформлення результатів.

Демонстрація (презентація) результатів.

Оцінка й підбиття підсумків.

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.

Акцент у роботі учнів переноситься на вміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектної документації; формування уміння здійснювати аналіз та оцінку виконаної роботи, свідомо обирати ті чи інші техніки виконання роботи, технічні засоби; уміння проводити аналіз і оцінку процесу й результату праці.